ГЕС Sjona

ГЕС Sjona
66°18′38″ пн. ш. 13°33′48″ сх. д. / 66.310620000028° пн. ш. 13.56354000002777838° сх. д. / 66.310620000028; 13.56354000002777838Координати: 66°18′38″ пн. ш. 13°33′48″ сх. д. / 66.310620000028° пн. ш. 13.56354000002777838° сх. д. / 66.310620000028; 13.56354000002777838
Країна	Норвегія
Адмінодиниця	Rana Municipalityd
Стан	діюча
Річка	Holmelva, деривація ресурсу зі сточища Trolldalselva та Helgaga
В експлуатації з	1973[1]
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1973
Основні характеристики
Установлена потужність	52  МВт
Середнє річне виробництво	232  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	268  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	1
Витрата через турбіни	22,6  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	1
Потужність гідроагрегатів	1х52  МВт
Власник	Helgeland Kraft Vannkraft AS
Оператор	Helgeland Kraft Vannkraftd[2]
ГЕС Sjona
Мапа

ГЕС Sjona – гідроелектростанція у центральній частині Норвегії, за два з половиною десятки кілометрів на захід від міста Му-і-Рана. В основному використовує ресурс зі сточища річок, котрі впадають до Рана-фіорду (Норвезьке море).

Водосховище станції створили на річці Holmelva, яка впадає у північну частину Рана-фіорду. Зведена на виході з озера Holmvatnet гребля перетворила його та розташоване вище по течії озеро Nedre Fagervollvatnet на єдину водойму з площею поверхні 4,8 км² та корисним об’ємом 72 млн м³, що забезпечується коливанням рівня між позначками 254,3 та 275 метрів НРМ.

Окрім власного стоку сюди перекидається додатковий ресурс:

-  через ГЕС Fagervollan (21 МВт) зі сточища річки Trolldalselva, правої притоки Langvassåga, котра в свою чергу впадає праворуч до Ranelva незадовго до її завершення у Рана-фіорді;

- із нерегульованого природного озера Sjuniogfemtivatnet на річці Helgaga, яка впадає до Sjonfjorden (розташований на північний захід від Рана-фіорду). У цьому випадку через водорозділ проклали тунель довжиною біля 2 км, котрий скидає воду до сточища Holmelva вище від резервуару Холмватнет.

Із Хомватнет у напрямку Sjonfjorden прокладено головний дериваційний тунель довжиною біля 5 км, який подає воду для встановленої у машинному залі однієї турбіни типу Френсіс потужністю 52 МВт. Вона використовує напір у 268 метрів та забезпечує виробництво 232 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода майже одразу потрапляє до Sjonfjorden.^[3][4]