Київський церковний собор руських єпископів 1147

Київський церковний собор руських єпископів 1147 — собор, на якому 27 липня 1147 за наполяганням київського князя Ізяслава Мстиславича шістьма голосами проти трьох був обраний митрополитом учений чернець Зарубського монастиря (див. Заруб) Климент Смолятич. Обрання відбулося усупереч традиції призначення митрополита константинопольським патріархом (див. Константинопольський патріархат, Київські ієрархи). Такі дії князя й частини ієрархів Києво-руської православної церкви були спричинені, ймовірно, політичною заангажованістю попередника Климента — грека Михаїла II, який був провідником на Русі політики Візантії. Після обрання митрополитом Климент одразу став на бік князя Ізяслава, який боровся за загальноруську владу зі своїм дядьком Юрієм Долгоруким. З ініціативи Долгорукого й за підтримки новгородського архієпископа Нифонта на Русі склалась опозиція проти Климента. По смерті Ізяслава Мстиславича Климент залишив Київ на початку 1155. Останній раз він служив у Софійському соборі протягом трьох місяців після того, як Київ опинився в руках Мстислава Ізяславича. Далі в Києві утвердився призначений константинопольським патріархом грек Феодор. На початку 1160-х рр. новий київський князь Ростислав Мстиславич безуспішно добивався від константинопольського патріарха затвердження Климента на митрополичому престолі.

• Котляр М.Ф. Київський церковний собор руських єпископів 1147 [Архівовано 13 Квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.

• п
• о
• р

Стародавній Київ

Райони, місцевості
та урочища

«Місто Володимира» • «Місто Ярослава» • «Місто Ізяслава-Святополка» • Копирів кінець • Подолля • Оболонь • Дорогожич • Клов • Берестове • Угорське • Видобич • Красний двір • Шелвове • Пасинча бесіда • Предславине • Козарє • Городок • Милославичі • Бабин торжок • Місце хрещення киян • Самбатас • Олегова Могила

Культові споруди

Десятинна церква • Софійський собор¹ • Успенський собор • Троїцька надбрамна церква • Церква Архангела Михаїла • Собор Архангела Михаїла • Спас на Берестові • Успенська церква • Кирилівська церква • Василівська церква • Федорівська церква • Георгіївська церква • Церква з невідомою назвою (Володимирська вулця) • Ротонда²

Монастирі

Печерський • Всеволож • Микільський • Михайлівський • Вотч • Кирилівський • Стефанич • Богородичний • Янчин • Георгіївський • Звіринецький • Ірининський • Спасо-Преображенський • Василівський • Святої Марії

Печери

Варязька • Дальні • Ближні • Звіринецькі • Гнилецькі

Споруди, брами, мури

Князівські двори • Північно-східний палац • Золоті ворота • Жидівські ворота • Михайлівські ворота • Лядські ворота • Мури Печерського монастиря

Пагорби

Перунів пагорб • Гора • Хоревиця • Щековиця

Річки та водойми

Долобське • Золоча • Либідь • Почайна • Ручай • Сітомля

Мистецтво та культура

Софійські мозаїки • Михайлівські мозаїки • Бібліотека Ярослава Мудрого • Саркофаг Ярослава Мудрого • Саркофаг «княгині Ольги»

Події

Заснування міста (V—IX ст.) • Помста княгині Ольги древлянам (945) • Хрещення Русі (988) • Долобський з'їзд (1103) • Київський собор (1147)

Облоги, битви,
повстання

Облога Києва (898) • Облога Києва (968) • Захоплення Києва (1018) • Київське повстання (1018) • Битва під Києвом (1036) • Київське повстання (1068) • Битва на Желяні (1093) • Київське повстання (1113) • Київське повстання (1146) • Київське повстання (1157) • Розорення Києва (1169) • Розорення Києва (1203) • Розорення Києва (1240)

¹ Жирним позначено споруди, що збереглись (повністю або частково)
² Належність до культових споруд гіпотетична