Маній Ацилій Глабріон (консул 191 до н. е.)

Маній Ацилій Глабріон (лат. Manius Acilius Glabrio) — давньоримський консул, військовик.

У 201 р. до н. е. він був народним трибуном під командуванням Сципіона Африканського в Африці. У 200 р. до н. е. став decemvir sacrorum — децемвиром для жертвоприношень, а в 197 р. до н. е. — едилом. Як претор придушив повстання рабів в Етрурії у 196 р. до н. е.

У 191 р. до н. е. Глабріон став консулом, переміг Антіоха Великого у битві при Фермопілах у і змусив його покинути Грецію. Потім він звернув свою увагу на Етолійський союз, який переконав Антіоха оголосити війну Риму, і тільки заступництво Тіта Квінкция Фламініна врятувало Союз від знищення. У 190 році до н. е. Ацилій вступив у Рим з тріумфом, провіз у процесії величезні трофеї, серед яких було 45 золотих вінків, 3000 фунтів срібла, 113 000 тетрадрахм аттичного вагового стандарту і чверть мільйона кістофорів.

У 189 р. до н. е. Глабріон був кандидатом у цензори, але зустрів опір знаті, особливо Катона, яка не бажала допустити до влади вихідця з плебеїв. Трибуни на чолі із Публієм Семпронієм Гракхом звинуватили його у приховуванні частини сирійської здобичі, його легат дав свідчення проти нього і Глабріону довелося зняти свою кандидатуру.

Можливо, саме Маній Ацилій Глабріон був автором закону (lex Acilia), який залишав за жерцями право включати або не включати додатковий місць у календарний рік.

Його син, Маній Ацилій Глабріон, також був політиком. Як дуумвір, він у 181 р. до н. е. збудував храм богині Pietas, виконавши обітницю свого батька, дану ним під час битви при Фермопілах. У тому ж храмі була встановлена позолочена кінна статуя Глабріона.

• Encyclopædia Britannica (англ.)
• Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (нім.)
• Тіт Лівій. Історія від заснування міста
• Антиковедение^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)

• п
• о
• р

Консули 225-201 до н.е. → Консули Римської республіки 200-176 до н.е. → Консули 175-151 до н.е.

200: Публій Сульпіцій Гальба Максим (2-й раз) і Гай Аврелій Котта - 199: Луцій Корнелій Лентул і Публій Віллій Таппул - 198: Секст Елій Пет Кат і Тит Квінкцій Фламінін - 197: Гай Корнелій Цетег і Квінт Мінуцій Руф - 196 : Луцій Фурій Пурпуріон і Марк Клавдій Марцелл - 195: Луцій Валерій Флакк і Марк Порцій Катон Старший - 194: Публій Корнелій Сципіон Африканський (2-й раз) і Тиберій Семпроній Лонг - 193: Луцій Корнелій Мерула і Квінт Мінуцій Ферм - 192: Луцій Квінкцій Фламінін і Гней Доміцій Агенобарб - 191: Публій Корнелій Сципіон Назіка і Маній Ацилій Глабріон - 190: Луцій Корнелій Сципіон Азіатік і Гай Лелій - 189: Марк Фульвій Нобіліор і Гней Манлій Вульсон - 188: Марк Валерій Месалла і Гай Лівій Салінатор - 187: Марк Емілій Лепід і Гай Фламіній - 186: Спурій Постумій Альбін і Квінт Марцій Філіп - 185: Аппій Клавдій Пульхр і Марк Семпроній Тудітан - 184: Публій Клавдій Пульхр і Луцій Порцій Ліцин - 183: Марк Клавдій Марцелл і Квінт Фабій Лабеон - 182: Гней Бебій Тамфіл і Луцій Емілій Павло Македонський - 181: Публій Корнелій Цетег і Марк Бебій Тамфіл - 180: Авл Постумій Альбін Луск і Гай Кальпурній Пізон, суффект - Квінт Фульвій Флакк - 179: Квінт Фульвій Флакк і Луцій Манлій Ацидін Фульвіан - 178: Марк Юній Брут і Авл Манлій Вульсон - 177: Гай Клавдій Пульхр і Тиберій Гракх Семпроній - 176: Гней Корнелій Сципіон Гіспалл і Квінт Петіллій Спурін, суффект - Гай Валерій Левін.