Маній Емілій Лепід (консул 66 до н. е.)
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Маній Емілій.
| Маній Емілій Лепід | |
|---|---|
| лат. Manius Aemilius Lepidus | |
| Народився | 2 століття до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | невідомо невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій[d][1] |
| Посада | давньоримський сенатор[d][2] і консул[2] |
| Партія | оптимати |
| Рід | Aemilii Lepidid |
| Батько | невідомо |
| Мати | невідомо |
| У шлюбі з | Corneliad[3] |
| Діти | Квінт Емілій Лепід |
Маній Емілій Лепід (лат. Manius Aemilius Lepidus) — давньоримський політик, консул 66 р. до н. е.
Біографія
Походив з патриціанського роду Еміліїв. Народився близько 109 р. до н. е. Його батьком імовірно був Маній Емілій Лепід, монетарій. Мав сина — Квінта Емілія Лепіда, консула 21 р. до н. е.
У період між 84 та 78 рр. до н. е. знаходився в Азії на посаді проквестора. До 69 р. до н. е. обіймав посаду претора. Був обраний консулом у 66 р. до н. е. разом з Луцієм Волкацієм Туллом. Підтримав Гнея Корнелія, якого звинуватили в образі величі римського народу.
Згадується серед багатьох консулярів, що підтримали Цицерона при придушенні заколоту Катіліни у 63 р. до н. е. Він відмовився прийняти у своїй домівці Катіліну, який бажав бути добровільно взятим під варту, аби зняти з себе підозру, а в грудні того ж року Маній Емілій підтримав пропозицію про смертний вирок прибічникам Катіліни.
У 49 р. до н. е., на самому початку громадянської війни, зичив перемогу Гнею Помпею, але не наважився відплити з ним до Епіра і залишився в Італії.
Джерела
- Цицерон
- Саллюст. Bellum Catilinae
- Діон Кассій. Історія Риму
- Асконій
- William Smith. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology (1870)
- п
- о
- р
Консули 100-76 до н.е. → Консули Римської республіки 75-51 до н.е. → Консули 50-28 до н.е.
75: Луцій Октавій і Гай Аврелій Котта — 74: Луцій Ліциній Лукулл і Марк Аврелій Котта — 73: Марк Теренцій Варрон Лукулл і Гай Кассій Лонгін — 72: Луцій Геллій Публікола і Гней Корнелій Лентул Клодіан — 71: Публій Корнелій Лентул Сура і Гней Ауфідій Орест — 70: Гней Помпей і Марк Ліциній Красс — 69: Квінт Гортензій Гортал і Квінт Цецилій Метелл Критський — 68: Луцій Цецилій Метелл і Квінт Марцій Рекс, суффект — Сервілій Ватія — 67: Гай Кальпурній Пізон і Маній Ацилій Глабріон — 66: Маній Емілій Лепід і Луцій Волкацій Тулл — 65: Луцій Аврелій Котта і Луцій Манлій Торкват — 64: Луцій Юлій Цезар і Гай Марцій Фігул — 63: Марк Туллій Цицерон і Гай Антоній Гібрида — 62: Децим Юній Сілан і Луцій Ліциній Мурена — 61: Марк Пупій Пізон Фругі Кальпурніан і Марк Валерій Мессала Нігер — 60: Квінт Цецилій Метелл Целер і Луцій Афраній — 59: Гай Юлій Цезар і Марк Кальпурній Бібул — 58: Луцій Кальпурній Пізон Цезонін і Авл Габіній — 57: Публій Корнелій Лентул Спінтер і Квінт Цецилій Метелл Непот — 56: Гней Корнелій Лентул Марцеллін і Луцій Марцій Філіпп — 55: Гней Помпей (2-й раз) і Марк Ліциній Красс (2-й раз) — 54: Луцій Доміцій Агенобарб і Аппій Клавдій Пульхр — 53: Гней Доміцій Кальвін і Марк Валерій Мессала Руф — 52: Гней Помпей (3-й раз) і Квінт Цецилій Метелл Пій Сципіон Назіка — 51: Сервій Сульпіцій Руф і Марк Клавдій Марцелл
- ↑ Digital Prosopography of the Roman Republicd:Track:Q100166489
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3d:Track:Q31350139d:Track:Q980809d:Track:Q466021
