Римницька битва (1789)
Римницька битва | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Російсько-турецька війна (1787—1792), Австро-турецька війна (1787—1791) | |||||||
Римницька битва. Гравюра Х.Г.Шютца, Австрія. Кін. XVIII ст. Папір, гравюра, акварель | |||||||
Координати: 45°23′30″ пн. ш. 27°03′40″ сх. д. / 45.39166666669477479° пн. ш. 27.061111111138779° сх. д. / 45.39166666669477479; 27.061111111138779 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Російська імперія, Австрійська імперія | Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
О. В. Суворов, Фрідріх Саксен-Кобург | Юсуф-паша | ||||||
Військові формування | |||||||
18 тисяч австрійців, 7 тисяч росіян, 103 гармати | 100 тисяч | ||||||
Втрати | |||||||
500—700 вбитих | 15-20 тисяч вбитих, 80 гармат, 100 знамен |
- п
- о
- р
Кінбурнська баталія • Облога Хотина • Битва під Очаковом (море) • Облога Очакова • Бій біля Фідонісі • Битва під Фокшанами • Римницька битва • Керченський бій • Битва біля Хаджибею • Штурм Ізмаїла • Штурм Анапи • Мачинська битва • Битва при Каліакрії • Ясський мирний договір •
Римни́цька би́тва відбулася 11 (22) вересня 1789 над річкою Римник. В ній російська армія під керівництвом Олександра Суворова розбила вчетверо більшу турецьку армію.
Турецький головнокомандувач великий візир Юсуф-паша, скувавши демонстративними діями головні сили російської армії в районі Ізмаїла, направив свої основні сили (близько 100 тис. вояків, головним чином кіннота) проти союзного Росії 18-тис. австрійського корпусу принца Кобурзького, що розташовувався в районі Фокшан. Отримавши звістку про рух турків, Олександр Суворов, загін якого розташовувався в районі Бирлада, в ніч на 8 (19) вересня виступив з 7 тис. воїнами на допомогу союзникам. Пройшовши за 2,5 діб близько 100 км, російські війська прибули у Фокшани раніше турків; встановивши, що турки не чекають нападу і розташувалися в чотирьох таборах між річками Римна і Римник, Суворов, який взяв командування над російський-австрійськими військами, вирішив перейти у наступ. Зробивши 14-км нічний марш, російсько-австрійські війська раптово атакували перший турецький табір. Відбиваючи вогнем каре контратаки численної турецької кінноти, російсько-австрійські війська рішучими ударами послідовно опанували трьома турецькими таборами, після чого супротивник розпочав панічно тікати. Втрати союзників склали близько 700 людей, турки втратили, за різними даними, від 6 до 20 тис. убитими і пораненими, всю артилерію і обоз. Суворов за перемогу при Римнику отримав титул графа Римницького.
Посилання
- Велика радянська енциклопедія [Архівовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Реляція Суворова про поразку при Римнику[недоступне посилання з липня 2019]
- Битва при Римнику
Література
- Широкорад А. Б. Русско-Турецкие войны /под общ. ред Тараса А. Е. — М.: ХАРВЕСТ ТОО. — 752 с. (рос.)
- Шефов Н. Битвы России. Военно-историческая библиотека. М., 2002. (рос.)
Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |