1746 в Україні

←

1746
в
Україні

→

Десятиліття:

Див. також:

Інші події 1746
Список років в Україні

Події

Особи

Призначено, звільнено

Народились

4 травня Аполлос (Терешкевич) (1746—1817) — єпископ Російської православної церкви Слобідсько-Український і Харківський.
- Іван Бондаренко (1745—1768) — ватажок гайдамацького загону під час Коліївщини.
- Понирка Денис Васильович (1746 — близько 1790) — український лікар; професор.

Померли

21 жовтня — Александрович Тимофій Васильович (1714—1746) — український просвітитель, викладач, поет, префект Києво-Могилянської академії.
12 грудня — Атанасій (Шептицький) (1686—1746) — єпископ Руської Унійної Церкви; з 18 серпня 1729 року Митрополит Київський — предстоятель Української (Руської) Греко-Католицької Церкви.

Засновані, зведені

Брама Заборовського (Київ)
Ковнірівський корпус (Київ)
Колегія театинів (Львів)
Костел Святої Діви Марії Ангельської (Вінниця)
Микільська церква (Вінниця)
Собор святої Софії (Житомир)
Свято-Троїцький собор (Бахмут)
Церква Собору Пресвятої Богородиці (Заболотці)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Мусорівці)
Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії (Білі Ослави)
Біла (Липовецький район)
Білоусівка (Вознесенський район)
Білятичі
Вілкове
Вовчок (Козелецький район)

Зникли, скасовані

Яланецька паланка

Видання, твори

Пам'ятні дати та ювілеї

950 років з часу (796 рік):
- знищення Аварського каганату у Паннонії франками (інша дата — 805 рік).
850 років з часу (896 рік):
- битви на Південному Бузі, де болгарський цар Симеон I розбив військо угрів та в союзі з печенігами він вигнав їх далеко на захід.
800 років з часу (946 рік):
- посольства княгині Ольги до Царгорода.
- придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня.
775 років з часу (971 рік):
- завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року.
750 років з часу (996 рік):
- завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги.
700 років з часу (1046 рік):
- укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року.
650 років з часу (1096 рік):
- 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років.
- Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича.
600 років з часу (1146 рік):
- завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем.
- початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року).
550 років з часу (1196 рік):
- вторгнення литовців у Волинське князівство.
525 років з часу (1221 рік):
- початку княжіння Данила Романовича на Волині.
500 років з часу (1246 рік):
- відвідання галицько-волинським князем Данилом Романовичем столиці Орди — Сарай-Бату, де був вимушений визнати себе підлеглим хана Батия.
- подорожі Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії.
425 років з часу (1321 рік):
- битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік).
400 років з часу (1346 рік):
- облоги Кафи Ханом Джанібеком.
325 років з часу (1421 рік):
- входження Галичини до складу Польського королівства.
300 років з часу (1446 рік):
- Блокада Кафи трапезудською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир.
275 років з часу (1471 рік):
- ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів.
225 років з часу (1521 рік):
- вигнання із Казані кримським ханом Мехмедом I Ґераєм ставленика Москви із посадженням на намісництво свого брата Сахіба.
- нальоту братів Ґераїв на околиці Москви, Нижнього Новгорода та Рязані із захопленням великої кількості бранців.
175 років з часу (1571 рік):
- походу кримських татар на чолі з ханом Девлет Ґераєм на Москву, який привів до спалення кримськими татарами Москви, коли цар Іван IV втік зі своєї столиці.
- петиції української шляхти з Київщини до польського короля про збереження прав «руської» української мови.
150 років з часу (1596 рік):
- 8-10 жовтня — скликання у Бересті королем Речі Посполитої Сигізмундом III Вазою Берестейського собору, що через непримиренність позицій розколовся надвоє. Обидва собори, православний і уніатський, відбулись, не знайшли способів порозумітися: уніатський проголосив з'єднання з римсько-католицькою церквою під проводом Папи Римського, а православний засудив унію.
- завершення повстання Наливайка 1594–1596 років у результаті програних битва під Гострим Каменем (поблизу села Трипілля на Київщині — у березні) та в ході Солоницького бою поблизу Лубен (у травні).
125 років з часу (1621 рік):
- Хотинської битви (1-29 вересня), в якій війська Речі Посполитої з українськими козаками зупинили наступ Османської імперії.
- укладення Хотинського мирного договору (8 жовтня). Османи отримали Хотин, але зобов'язалися не нападати на Україну.
- морської кампанії за завданням Петра Сагайдачного в Чорному морі діяв козацький флот у складі 200 чайок і 10 тисяч козаків, в часі цього походу товариство здобуло Трапезунд і Синоп.
100 років з часу (1646 рік):
- 24 квітня — відбулася Ужгородська унія — об'єднання з Римом православних священиків Мукачівської єпархії.
- на Буковині запровдажено «Уложення Василя Лупула».
75 років з часу (1671 рік):
26 серпня — у битві під Брацлавом польський гетьман Ян III Собеський завдав поразки козацько-татарському війську. Польсько-козацько-татарська війна завершилася перемогою поляків.
- 21 жовтня — би́тва під Ка́льником в ході польсько-козацько-татарської війни 1666—1671 років, коли коронний гетьман польний Ян Собеський розбив козацько-татарське військо, яке йшло на допомогу обложеному поляками Кальнику. Незважаючи на перемогу, Собеський не зміг взяти Кальника і відступив до Брацлава.
- завершилось Слобожанське повстання 1670—1671 років — повстання у Слобідській Україні, яке було спрямоване проти влади російських воєвод, спричинене великим повстанням донських козаків на чолі зі Степаном Разіним.
50 років з часу (1696 рік):
- лівобережні козаки взяли участь в захопленні Московією турецької фортеці Азов в ході Другого азовського походу — облоги, штурму і здобуття (19/29 липня) україно-російськими військами турецької фортеці Азов у гирлі Дону (травень — липень).
25 років з часу (1721 рік):
- завершення Північної війни Російської імперії зі Швецією.
- 30 серпня — підписання Ништадтського миру та закінчення Північної війни Московського царства зі Шведською імперією.
- видання наказу про цензурування українських книжок, яким були накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні.
- перше взяття проб донецького вугілля з метою його промислового використання ландратом (помічником губернатора) Київської губернії, шляхтичем Микитою Вепрейським та капітаном Ізюмського полку, комендантом Бахмутської фортеці Семеном Чирковим в урочищі Скелеватому, що за 25 верст від Бахмута.

Установ та організацій

Видатних особистостей

Народження

675 років з дня народження (1071 рік):
- Євпра́ксія Все́володівна (дав.-рус. Еоупраксиа; пом. 1109) — князівна із династії Рюриковичів. Німецька імператриця (1088—1105), дружина німецького імператора Генріха IV. Донька великого князя київського Всеволода Ярославича, онука Ярослава Мудрого.
- Яросла́в Святосла́вич (пом. 1129) — князь чернігівський (1123—1127). Син Великого князя Київського Святослава II. Онук Ярослава I Мудрого.
525 років з дня народження (1221 рік):
- Андрій Ярославич (пом. 1264) — третій син великого князя Ярослава Всеволодовича, князь суздальський, у 1250—1252 роках великий князь владимирський. Чоловік Устиною — доньки Короля Русі Данила Романовича та його союзник.
- Олександр Ярославович Не́вський (пом. 1263) — князь новгородський (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), великий князь владимирський (1252—1263), формальний великий князь київський (1249—1263). Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері.
200 років з дня народження (1546 рік):
- 7 лютого — Федір Євлашовський (Фёдар Еўлашоўскі; пом. 1616) — український письменник-мемуарист, правник, державний діяч часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- Петро Збаразький (пом. 1569) — український князь, державний діяч Речі Посполитої.
175 років з дня народження (1571 рік):
- Шимон Ніклевич (пол. Szymon Niklewicz; пом. 1632) — церковний діяч Речі Посполитої, священик-єзуїт, педагог, уродженець Львова, ректор Віленської єзуїтської академії і університету в 1611—1614 і 1625—1629 роках.
150 років з дня народження (1596 рік):
6 січня^[1]^[2] — Богда́н (Зино́вій-Богда́н) Миха́йлович Хмельни́цький (пом. 27 липня (6 серпня) 1657) — український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини (1648–1657). Керівник Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана^[3]. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханством та Московським царством. Представник роду Хмельницьких.
- Петро Могила (пом. 1647) — церковний та політичний діяч, педагог, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (31 грудня);
125 років з дня народження (1621 рік):
- Дем'я́н Ігнатович (також відомий як Многогрі́шний^[4]) (1621^[5] — пом. 1703) — 3-й очільник Лівобережної гетьманщини (1668—1672). Полковник Чернігівський.
- Михайло Юрій Чорторийський (пол. Michał Jerzy Czartoryski, пом. 1692) — аристократ часів Речі Посполитої, князь, 1653 року став волинським каштеляном, 1655-го закликав волинську шляхту до протидії шведам. 1658 був призначений брацлавським воєводою. Від короля Яна ІІ Казімежа отримав посаду волинського воєводи 20 липня 1661 року.
100 років з дня народження (1646 рік):
- Іва́н Васи́льович Ломико́вський (пом. 1714) — український державний та військовий діяч доби Гетьмана Івана Мазепи. Генеральний осавул (1696—1707) та Генеральний обозний (1707—1709) в уряді Івана Мазепи. Один із лідерів Гетьманату Пилипа Орлика в екзилі (Молдова).
- Іва́н Скоропа́дський (пом. 1722) — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Лівобережній Україні (1708-1722). Представник козацького роду Скоропадських. Старший син Іллі Скоропадського. Генеральний бунчужний (1698-1699), генеральний осавул (1701-1706), стародубський полковник (1706-1708). Гетьман Глухівського періоду в історії України. Після переходу Мазепи на бік шведів, призначений головою Гетьманщини з волі московського царя Петра І.
75 років з дня народження (1671 рік):
- Лаврентій Горка (пом. 1737}}) — український освітній і церковний діяч, поет, просвітитель фіно-угорських країн півночі Європи. Єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії.
50 років з дня народження (1696 рік):
- 17 жовтня — Я́ків Андрі́йович Марко́вич (пом. 1770) — український письменник-мемуарист, державний діяч Гетьманщини, син Андрія Марковича.
25 років з дня народження (1721 рік):
- Тихон (в миру Тарас Якович Якубовський)^[6] (помер 1786) — український релігійний діяч в добу Гетьманщини, педагог, Єпископ Російської православної церкви.
- Архімандрит Мельхіседек (світське ім'я Матві́й Карпович Значко-Яворський) (за іншими даними — близько 1716; помер 1809) — православний церковний діяч, архімандрит, член Новгород-Сіверського патріотичного гуртка.

Смерті

650 років з дня смерті (1096 рік):
6 вересня — Ізяслав Володимирович — руський князь з династії Рюриковичів, другий син Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти (дочки англійського короля Гарольда II Ґодвінсона). Князь курський (до 1095), ростовський і муромський (1095–1096).
625 років з дня смерті (1121 рік):
- квітень — Ники́фор І — православний церковний діяч, митрополит Київський та всієї Руси (1103 або 1104—1121).
600 років з дня смерті (1146 рік):
- 30 липня/1 серпня^[7] — Все́волод О́льгович — руський князь із династії Рюриковичів, роду Ольговичів. Великий князь Київський (5 березня 1139 — 1 серпня 1146).
575 років з дня смерті (1171 рік):
- 20 січня — Гліб Юрійович, в хрещенні Олександр — руський князь із династії Рюриковичів. Князь київський. Син Юрія Довгорукого. Став першим київським князем, що не титулувався як «Великий» (з 1169 року).
- 30 травня — Володимир Мстиславич (нар. 1130) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1171).
550 років з дня смерті (1196 рік):
- 23 квітня — Бе́ла III (угор. III. Béla, нар. 1145) — угорський король (1172–1196). Син Гейзи II та Єфросинії, дочки Великого князя Київського Мстислава I Величного. Онук Мстислава Великого, правнук Володимира Мономаха.
- Всеволод Курський — князь курський і трубчевський, менший брат князя новгород-сіверського Ігоря Святославича, син Святослава Ольговича князя черніговського.^[8]
500 років з дня смерті (1246 рік):
- 20 вересня — Миха́йло Чернігівський (нар. 1179) — руський князь з династії Рюриковичів, князь переяславський (1206), новгородський (1224, 1229), чернігівський (1224—1239), галицький (1235—1236), великий князь київський (1238—1239, 1241—1246).
- 30 вересня — Яросла́в Все́володович (нар. 1191) — син князя Всеволода Велике Гніздо, князь Переяславський, великий князь Київський (1236—1238, 1246).
225 років з дня смерті (1521 рік):
- Йо́сифа II Солта́на — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси.
150 років з дня смерті (1596 рік):
- Григо́рій Лобода́ — 23-й Гетьман Війська Запорозького (1593—1596 з перервами). Учасник походів на Молдову та Угорщину, очільник низовців під час повстання Северина Наливайка.
- Семен Дениско Матвієвський, або Семен Дениско,^[9] іноді Денінський^[10] (? — травень-червень 1596) — військовик та урядник в українських землях Речі Посполитої. Мав посаду житомирського старости. Грушевський вказує, що він загинув під час необережного штурму табору повстанців під проводом Северина Наливайка біля Солониці.^[11] За даними Яворницького Дмитра, загинув під час погоні за повстанцями, які виїхали з табору «задирати ляхів».^[12]
- Шаула Матвій — український військовий діяч, один з керівників козацького повстання 1594—1596 років під проводом Северина Наливайка, запорізький гетьман.
125 років з дня смерті (1621 рік):
30 грудня — Йов Княгиницький (також Іов Манявський, світське ім'я — Іван; нар. близько 1550) — церковно-освітній діяч західних земель Київської Русі-України.
- Яків Бородавка — Нерода (Яцько Бородавка) — український полководець та політичний діяч, гетьман Війська Запорозького. Обраний наприкінці 1619 року виписними і нереєстровими козаками, які повстали проти польсько-шляхетського гніту і оволоділи Запорізькою Січчю, суперник Петра Сагайдачного.
100 років з дня смерті (1646 рік):
- 12 жовтня — Миколай Станіслав Оборський (пол. Mikołaj Stanisław Oborski; нар. 1576) — церковний діяч Речі Посполитої, священик-єзуїт, ректор Львівської єзуїтської колегії 1635—1638, прокуратор у справі канонізації Станіслава Костки.
- Максим Гулак (нар. 1599) — гетьман українського нерєстрового козацтва, воєначальник війська Гетьмана Карпа Півтора-Кожуха.
- Ставровецький Кирило (Транквіліон) (нар. 1581^[13]) — український (руський) православний і греко-католицький освітній та церковний діяч, архімандрит Чернігівський, поет, учений, друкар, видавець.
75 років з дня смерті (1671 рік):
- Тимош Іванович Носач (Шкуратенко) — український державний і військовий діяч, Остерський полковник (1648–1649), Прилуцький полковник (1649–1651), Брацлавський полковник (1651–1654), генеральний обозний (1654–1655,1656 — 1664), сподвижник Гетьманів Війська Запорозького Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького і Павла Тетері.
- Ганна Золотаренко — руська міщанка, третя дружина гетьмана Богдана Хмельницького, сестра полковників Івана та Василя Золотаренків.
50 років з дня смерті (1696 рік):
18 лютого — Феодо́сій (Теодо́сій) Мики́тович У́глицький (Святи́й Феодо́сій Черні́гівський) (нар. 30-ті роки XVII століття) — Святий Православної Церкви, український церковний діяч періоду Руїни.
- Костянтин Дмитрович Солонина — полковник київський (1669—1678, 1687—1689). Посол гетьмана Дем'яна Многогрішного до Москви на з'їзд московсько-польських послів у Мигновичах 1671 і Івана Самойловича до Москви (1676). Член української делегації на чолі з гетьманом Іваном Мазепою до Москви 1689. За участь у старшинській опозиції проти Мазепи був позбавлений уряду (1689) і відтоді політичної ролі не грав.
25 років з дня смерті (1721 рік):
- Іван Федорович Сулима — український полководець, генеральний хорунжий Війська Запорозького (1708–1721), наказний гетьман (з 1718).
- Василь Йосипович Верлецький — український політичний діяч, дипломат часів Гетьмана Івана Мазепи.
- Сильвестр (Пиновський) (за іншою інформацією — помер у 1722) — український церковний діяч, ректор Києво-Могилянської академії.

Примітки

↑ Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2013. — ISBN 966-00-0632-2.
: Т. 10 : Т—Я. — 2013. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9 (т. 10).
↑ Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Альтернативи, 2003. — ISBN 966-7217-76-0.
↑ Качмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький… — С. 113.
↑ Чи був Демко Многогрішний гетьманом Війська Запорозького?. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 2 січня 2020.
↑ Ю. А. Мицик, В. М. Горобець, З. І. Хижняк. Многогрішний Дем´ян Гнатович [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 8. — ISBN 978-966-00-1061-1.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Войтович 2000.
↑ Українська література. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 6 січня 2020.
↑ Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. Том 2 (переклад з рос. І. І. Сварника) [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.]. — Львів: Світ, 1991. — 392 с. — С. 104.
↑ Кшивіцький Ю. Житомир. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 січня 2020.
↑ М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VII. Розділ IV. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 2 січня 2020.
↑ Яворницький Дмитро. Історія запорозьких козаків. — К.: Наукова думка, 1990. — Т. 2. — 560 с. — С. 121. — ISBN 5-12-002051-8 (Т. 2.), ISBN 5-12-001244-2. (рос.)
↑ Б.Пиндус, Г.Чернихівський. Ставровецький (Транквіліон) Кирило… — С. 327.

Посилання

1746 в Україні у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	1746 в Україні у Вікісховищі^?

Це незавершена стаття про Україну.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1746 у Європі

Суверенні держави	Андоррі Австрії Данії-Норвегії Данії Норвегії Франції Великій Британії Священній Римській імперії Болгарії Ірландії Мальті Монако Нідерландах Османській імперії Папській державі Португалії Пруссії Росії Сан-Марино Іспанії Швеції Швейцарії

Залежні території, колонії та інші території	Гернсі Джерсі Острові Мен

Див. також: 1746 • 1746 в Україні