Ар-2

Ар-2
Проєкції бомбардувальника Ар-2
Тип	пікіруючий бомбардувальник
Розробник	ЦАГІ
Виробник	завод № 22 (Москва)
Перший політ	1939
Початок експлуатації	весна 1940
Кінець експлуатації	кінець 1944
Статус	знятий з експлуатації
Основні експлуатанти	ВПС СРСР
Роки виробництва	1940 — початок 1941
Виготовлено	~200
Базова модель	СБ

Ар-2 у Вікісховищі

Ар-2 — радянський двомоторний пікіруючий бомбардувальник суцільнометалевої конструкції. Розроблено в ЦАГІ на базі бомбардувальника СБ під керівництвом О. О. Архангельського. Ар-2 створювався як спроба модернізувати літак СБ шляхом його переробки в пікіруючий бомбардувальник. На літаку були встановлені два двигуни М-105Р.

Історія створення

Ар-2 розроблявся з 1939 року на базі СБ і спочатку позначався як СБ-РК («радіатори в крилі», від рос. радиаторы в крыле), оскільки основною зміною було переміщення радіаторів з гондоли двигуна на передній край крил. Також було додано повітряні гальма і дещо зменшили крила. Перший політ дослідний СБ-РК зробив в 1939 році, весною наступного року випробування продовжувались. В серпні 1940 року було випущено ще три прототипи з зміненою, більш аеродинамічною передньою частиною фюзеляжу, і в такому вигляді літак запустили в серійне виробництво.

З осені 1940 року СБ-РК випускався на заводі №22 в Москві. Серійний літак оснащувався двигунами М-105Р потужністю 1100 к.с., захисне озброєння складалось з трьох 7,62-мм кулеметів ШКАС в носовій установці, верхній турелі і нижній установці. Максимальне бомбове навантаження - 1600 кг: 600 кг в бомбовому відсіку і 4 × 250 кг бомби на зовнішніх підвісах. В грудні 1940 літак отримав нове позначення Ар-2 за прізвищем конструктора, але випуск був припинений в середині 1941 року. Загалом було виготовлено 190-200 літаків.^[1]

За своїми бойовими можливостями Ар-2 не поступався пікіруючому бомбардувальнику Пе-2 (дещо програвав в швидкості, але перевершував по бомбовому навантаженню, розміщенню бомб усередині фюзеляжу і наявністю автомата виведення бомб знаходяться всередині літака. Для порівняння, на Пе-2 при пікіруванні скидалися тільки бомби підвішені на зовнішніх підвісках), проте з ряду причин у велику серію так і не пішов.

Бойове застосування

Пікірувальник перебував на озброєнні армійських змішаних авіаційних дивізій ВПС РСЧА разом з СБ. На момент нападу Німеччини Ар-2 стояли на озброєнні 2-го, 13-го, 46-го і 54-ог ШБАП, а крім того в 73-му бомбардувальному полку Балтійського флоту і 27-му винищувальному полку. При цьому кожен полк мав тільки 1-2 ескадрильї Ар-2, які складали меншість льотного складу.

Як і інші частини, бомбардувальні полки зазнали значних втрат в перші дні війни, наприклад 13-й ШБАП втратив всі свої літаки до липня 1941, а 2-а ескадрилья 27-го полку, яка була перекинута в Білорусь здійснила 89 вильотів, і також втратила всі Ар-2. Найдовше Ар-2 використовував 73-й бомбардувальний полк флотської авіації: 30 червня його літаки бомбили німецькі війська біля Даугавпілса, в липні діяли проти кораблів в Балтійському морі, також здійснили декілька малих бомбардувальних рейдів на Пярну і Ригу, але вже в жовтні в полку залишились одиниці боєздатних Ар-2.^[1] Також застосовувався під час Повітряних боїв на Кубані 1943 року.

Один літак, який був збитий ворожим зенітним вогнем 25 липня 1941 року під час боїв за Великі Луки, було знайдено і піднято з дна озера пошуковим клубом «Ар'єргард».^[2]

Тактико-технічні характеристики

Дані з История конструкций самолётов в СССР 1938—1950 гг.^[3]

Технічні характеристики

Екіпаж: 3 осіб (пілот, штурман, стрілець-радист)
Довжина: 12,5 м
Висота: 3,56 м
Розмах крила: 18,0 м
Площа крила: 48,2 м²
Маса порожнього: 5160 кг
Маса спорядженого: 6600 кг
Максимальна злітна маса: 8150 кг
Навантаження на крило: 139 кг/м²
Двигун: 2 × М-105
Потужність: 2 × 1050 к. с. (772 кВт)
Питома потужність: 229,8 Вт/кг

Льотні характеристики

Максимальна швидкість: 443 км/год
Крейсерська швидкість: 320 км/год
Дальність польоту: 1500 км
Практична стеля: 10000 м
Швидкопідйомність: 12 м/с
Довжина розбігу: 306 м
Довжина пробігу: 514 м

Озброєння

Захисне: 3 × 7,62 мм кулемета ШКАС в носовій установці, верхній турелі і нижній установці.
Бомбове:
- до 600 кг. бомб в бомбовому відсіку
- до 1000 кг. бомб на чотирьох зовнішніх підвісах

Література

Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)
Шавров, В. Б. История конструкций самолётов в СССР 1938—1950 гг. — Москва : Машиностроение, 1988. — 568 с. — ISBN 978-5217004770. (рос.)

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ар-2

Примітки

↑ ^а ^б Харук, 2012, с. 190.
↑ Подъем советского пикирующего бомбардировщика АР-2. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
↑ Шавров, 1988.