Caproni Ca.313
| Caproni Ca.313 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | легкий бомбардувальник, штурмовик, розвідник |
| Перший політ: | 22 грудня 1939 |
| Прийнятий на озброєння: | 1940 |
| Знятий з озброєння: | 1945 |
| Період використання: | 1940–1945 |
| На озброєнні у: |  Regia Aeronautica Люфтваффе  Повітряні сили Швеції |
| Розробник: | Capronid |
| Виробник: |  Caproni |
| Всього збудовано: | 380 |
| Екіпаж: | 3-4 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 435 км/год |
| Дальність польоту: | 1250 км |
| Практична стеля: | 7750 м |
| Довжина: | 11,8 м |
| Висота: | 3,7 м |
| Розмах крила: | 16,65 м |
| Площа крила: | 39,2 м² |
| Споряджений: | 5900 кг |
| Двигуни: | 2 × Isotta Fraschini Delta RC35 |
| Тяга (потужність): | 2 × 730 к.с. |
| Підвісне озброєння: | 500 кг бомб |
| Кулеметне озброєння: | 3 × 12,7-мм кулемети Breda-SAFAT 2 × 7,7-мм кулемети |
 Caproni Ca.313 у Вікісховищі | |
Капроні Ca.313 (італ. Caproni Ca.313) — італійський двомоторний легкий бомбардувальник і штурмовик, подальший розвиток Caproni Ca.311. Оснащений потужнішими двигунами, показував гарні льотні характеристики і активно використовувався протягом Другої світової війни.
Перший прототип Ca.313 піднявся в повітря вже 22 грудня 1939 року, а загалом до 1944 року було випущено 380 Ca.313.[1]
Основні модифікації
- Ca.313 — оснащувався двигунами Isotta Fraschini Delta RC35 потужністю 730 к.с. Курсове озброєння складалось з двох 12,7 мм кулеметів в крилах, а захисне з 12,7 мм кулемета в верхній турелі і двох 7,7 мм кулеметів (один в нижньому вікні, ще один переносний для стрільби з бокових вікон). Маса бомбового навантаження — 500 к.с. Екіпаж 3-4 особи. (380 екз.)
- Ca.313RPB-F — позначення експортних Ca.313 для Франції (було поставлено тільки 5 літаків)
- Ca.313RPB-F — позначення експортних Ca.313 для Швеції (84 літаки)
- B16 — шведське позначення бомбардувальної версії Ca.313
- S16 — шведське позначення розвідувальної версії Ca.313
- T16 — шведське позначення торпедоносної версії Ca.313
- Ca.313bis (деколи Ca.313G) — експортний варіант для Німеччини. Оснащувався двигунами Isotta Fraschini Delta RC40 потужністю 770 к.с. 155 літаків надійшло Німеччині, ще 14 — Хорватії.
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
- Довжина: 11,8 м
- Висота: 3,7 м
- Розмах крила: 16,65 м
- Площа крила: 39,2 м ²
- Маса порожнього: 4300 кг
- Максимальна злітна маса: 5900 кг
- Двигун: 2 × Isotta Fraschini Delta RC35
- Потужність: 2 × 730 к. с.
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 435 км/год
- Практична дальність: 1250 км
- Практична стеля: 7750 м
Історія використання
В Regia Aeronautica першим, в липні 1941, нові літаки отримав 15-й штурмовий стормо, через деякий час 43-й бомбардувальний і деякі інші частини. Спочатку Ca.313 в складі ескадрилій взаємодії з армією були відправлені в Північну Африку, але до 1943 року були виведені, оскільки двигуни не були пристосовані для роботи в запиленому повітрі. В подальшому Ca.313 використовувались в складі окупаційних гарнізонів на Балканах, Корсиці і Провансі.
На початку 1943 року перші Ca.313 надійшли Люфтваффе, яке почало використовувати їх як навчальні і зв'язкові. Після капітуляції Італії німецькі війська до поставлених Ca.313 додались захоплені на Півночі Італії. Німецькі Ca.313 використовувались до середини 1944 року.
З листопада 1940 року Ca.313 почали надходити ВПС Швеції де вони були призначені до трьох флотилій — F3, F7 і F11. Проте в Швеції служба Ca.313 теж не була довгою, після великої кількості інцидентів (до 1943 року було втрачено 23 літаки) їх списали в серпні 1945 року.
ВПС Хорватії отримали Ca.313G в 1944 році і використовували їх для протипартизанських операції.[1]
Примітки
- ↑ а б Харук, 2012, с. 142-144.
Література
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Caproni Ca.313
| ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
|
