Endtroducing.....

Endtroducing.....
Студійний альбом
ВиконавецьDJ Shadow
Дата випуску16 вересня 1996
Записаний1994-1996
ЖанрІнструментальний хіп-хоп, трип-хоп, пландерфоніка, семплоделія
Тривалість63:23
Моваанглійська
Студія звукозаписуThe Glue Factory (Сан-Франциско)
ЛейблMo' Wax
ПродюсерDJ Shadow
Хронологія DJ Shadow
Попередній
←
The Private Press
(2002)
Наступний
→
Сингли з Endtroducing.....
  1. «Midnight in a Perfect World»
    Випущений: 2 вересня 1996
  2. «Stem»
    Випущений: 28 жовтня 1996
  3. «What Does Your Soul Look Like (Part 1)»
    Випущений: 12 січня 1998
  4. «The Number Song" / "Painkiller»
    Випущений: 23 лютого 1998

Endtroducing….. це дебютний студійний альбом американського музичного продюсера DJ Shadow, випущений 16 вересня 1996 року лейблом Mo' Wax. Це інструментальний хіп-хоп твір, що майже повністю складається з семплів з вінілових платівок. DJ Shadow продюсував Endtroducing протягом двох років, використовуючи семплер Akai MPC60 та мало іншого обладнання. Він редагував і накладав семпли, щоб створити нові треки різного настрою і темпу.

У Великій Британії, де DJ Shadow вже зарекомендував себе як висхідний артист, Endtroducing отримав схвальні відгуки музичних журналістів під час релізу і потрапив до топ-20 UK Albums Chart. Британська асоціація виробників фонограм визнала його золотим. Mo' Wax випустив чотири сингли з альбому, серед яких хіти чартів «Midnight in a Perfect World» та «Stem». Значно більше часу знадобилося Endtroducing, щоб досягти успіху в Сполучених Штатах. Після просування альбому та повернення до рідного міста Девіса, Каліфорнія, DJ Shadow присвятив свій час створенню нової музики. У цей період інтерес до Endtroducing почав зростати серед американської музичної преси, і він досяг піку, посівши 37 місце в американському чарті Billboard Heatseekers Albums.

Endtroducing посідав високі місця в різних списках найкращих альбомів 1996 року і був визнаний критиками одним з найкращих альбомів 1990-х років. Він вважається знаковим записом в інструментальному хіп-хопі, а техніка семплування та аранжування DJ Shadow залишила по собі тривалий вплив. У 2020 році журнал Rolling Stone поставив Endtroducing на 329 місце у списку 500 найкращих альбомів усіх часів.

Передумови

DJ Shadow (зліва) з головою лейблу Mo' Wax label head Джеймсом Лавелем у 1997 році

Будучи старшокласником, DJ Shadow експериментував зі створенням музики з семплів за допомогою 4-доріжкового магнітофона,[1] натхненний музикою на основі семплів, такою як It Takes a Nation of Millions to Hold Us Back (1988) хіп-хоп гурту Public Enemy.[2] Він почав свою музичну кар'єру в 1989 році як диск-жокей на радіостанції Каліфорнійського університету в Девісі, KDVS.[3] Його робота на KDVS вразила A&R-представника Дейва «Funken» Кляйна, який підписав його на лейбл Hollywood Basic для продюсування музики та реміксів.[2] Продукція DJ Shadow для Hollywood Basic, включаючи сингл 1993 року «Entropy» та роботу з командою SoleSides, привернула увагу англійського музиканта Джеймса Лавеля, який підписав DJ Shadow на свій лейбл Mo' Wax.[4]

Перші два сингли DJ Shadow для Mo' Wax, «In/Flux» (1993) та «Lost and Found (S.F.L.)» (1994), використовували семпли з «використаних» вінілових платівок, поєднуючи елементи хіп-хопу, фанку, соулу, джазу, року та ембієнту.[5] Сингли були схвалені британською музичною пресою, і незабаром DJ Shadow та інші артисти Mo' Wax стали розглядатися як провідні практики нового жанру, який преса назвала «трип-хоп»[6][7] — назву придумав журналіст Mixmag Енді Пембертон у червні 1994 року, щоб описати «In/Flux» та подібні треки, які грали в лондонських клубах.[8][9] Влітку 1994 року DJ Shadow почав продюсувати свій перший альбом.[10] Він завершив близько половини платівки, але Mo' Wax вирішив замість цього випустити готову музику як сингл — «What Does Your Soul Look Like» — наступного року.[10][11] В результаті DJ Shadow почав роботу над своїм дебютним альбомом заново.[10] Він мав намір передати той самий настрій, що і в трьох синглах Mo' Wax, і вибрав для альбому назву Endtroducing….., оскільки «це означало четверту і останню главу в серії творів, які я робив для Mo' Wax з певним звучанням, певним тоном, певною атмосферою».[12]

Композиції

DJ Shadow описує свої альбоми як «дійсно різноманітні», і сказав про Endtroducing: «Я відчуваю, що „Organ Donor“ звучить зовсім не так, як „The Number Song“, яка звучить зовсім не так, як „Midnight“, і так далі, і так далі».[13] Він сказав, що часто перебував у депресії під час виробництва альбому, і що його «почуття невпевненості в собі і самооцінці проступають в музиці».[14][15]

Endtroducing відкривається «Best Foot Forward», звуковим колажем зі скретчів платівок і хіп-хоп вокальних семплів.[16] «Building Steam with a Grain of Salt» побудована навколо закільцьованої фортепіанної лінії, запозиченої з пісні Джеремі Сторча «I Feel a New Shadow»,[17] з різними іншими музичними елементами, що з'являються протягом треку, включаючи семпли інтерв'ю з барабанщиком Джорджем Маршем,[17] жіночий хор, басові партії, електронно змінені удари барабанів і фанк-гітару.[18][19] «The Number Song» використовує численні барабанні брейки і вокальні семпли зворотних відліків.[20] «Changeling» відхиляється від попередніх аптемпо-треків, включаючи нью-ейдж звучання і поступово вибудовуючись до «піднесено-космічної» коди.[16][21] Вона переходить у першу з трьох «передавальних» інтерлюдій, розміщених по всьому альбому, кожна з яких містить семпл з фільму Джона Карпентера Принц темряви 1987 року.[22] «What Does Your Soul Look Like (Part 4)» накладає безсловесні співи на закільцьований басовий грув, створюючи те, що Марк Річардсон з Paste описує як «неспокійний» техно-саундскейп.[23] Шостий трек — це інтерлюдія без назви, в якій чоловік читає монолог про жінку та її сестер під фанкову підкладку.[24]

Композиція «Stem/Long Stem», що складається з двох частин, розпочинає другу половину Endtroducing. Джон Буш з AllMusic назвав трек «сюїтою часто меланхолійної музики, твором, який послідовно відмовляється бути вписаним у будь-який музичний стиль».[25] Перша частина, «Stem», налаштовує струнні на повторювану послідовність хаотичних барабанних ударів, перш ніж поступитися місцем більш ефірній «Long Stem»,[16] за якою слідує «Transmission 2». «Mutual Slump» має «мрійливий» жіночий розмовний вокал і видатні зразки пісні «Possibly Maybe» від Б'єрк.[26][27] У розрідженій «Organ Donor» поєднуються органні соло і барабанний брейк.[16] «Why Hip Hop Sucks in '96» — коротка інтермедія з повторюваним бітом у стилі джі-фанк, поверх якого голос вигукує «It's the money».[16][28] DJ Shadow написав трек, щоб висловити своє незадоволення станом комерційної хіп-хоп музики в середині 1990-х.[28]

«Midnight in a Perfect World» поєднує проникливу вокальну лінію з повільним барабанним бітом.[16][29] У ній використано семпли бас-гітари з «The Madness Subsides» Пекки Похьоли,[30] а також елементи фортепіанної композиції Девіда Аксельрода «The Human Abstract».[31][32] «Napalm Brain/Scatter Brain» розвивається повільно, починаючи з бас-гітари і барабанної петлі, а потім поступово збільшуючи темп, коли до міксу долучається додатковий інструментарій.[16] Трек врешті-решт досягає кульмінації і деконструюється, залишаючи один струнний семпл, що грає до його завершення.[19] Endtroducing завершується «на мажорній ноті» «What Does Your Soul Look Like (Part 1 — Blue Sky Revisit)», який закріплений теплими саксофонними і клавішними гуками.[23] Третя і остання «transmission» закриває альбом зі словами «It is happening again» («Це відбувається знову»), запозиченими з телевізійного серіалу Девіда Лінча «Твін Пікс».[33]

Реліз

Endtroducing був випущений лейблом Mo' Wax 16 вересня 1996 року у Великій Британії.[34][35] У Сполучених Штатах він був випущений лейблами Mo' Wax та FFRR Records 19 листопада 1996 року.[34][35] DJ Shadow просував альбом за допомогою різних інтерв'ю та виступів у пресі.[36] Платівка провела три тижні в UK Albums Chart, посівши 17 місце,[37][38] і була сертифікована Британською асоціацією виробників фонограм як «золота» у 1998 році.[39] Вона також посіла 75 місце в чарті Нідерландів.[40] «Midnight in a Perfect World» була раніше видана як перший сингл альбому 2 вересня 1996 року,[41] а згодом була випущена на американських радіостанціях коледжів і сучасних рок-радіостанціях у січні 1997 року.[42] Вона досягла піку на 54 місці в UK singles chart,[38] а її відеокліп, знятий B Plus, отримав багато ефірів у програмі електронної музики Amp на MTV. «Stem» був випущений як другий сингл альбому 28 жовтня 1996 року,[43] досягнувши 74 місця у Великій Британії та 14 місця в Ірландії.[38][44] «What Does Your Soul Look Like (Part 1)» вийшов 12 січня 1998 року,[45] посівши 54 місце в чартах Великої Британії.[38] Четвертий і останній сингл — подвійний реліз з реміксом продюсера Cut Chemist на пісню «The Number Song» і реміксом Shadow на пісню синті-поп гурту Depeche Mode «Painkiller» — був випущений 23 лютого 1998 року.[46]

Описуючи час, витрачений на просування Endtroducing, як «якусь дивну поїздку на американських гірках», DJ Shadow був шокований відсутністю реакції після повернення до рідного міста Девіс, порівняно з увагою, яку він отримав на британській музичній сцені.[36] Він відчував, що ним маніпулювали преса та його лейбл, і «перейшов від гніву до депресії» через відчуття відсутності контролю над своїм життям.[36] DJ Shadow був змушений створювати нові треки, такі як «High Noon», як вихід для вираження своїх бурхливих почуттів того періоду.[47] Після цього періоду інтерес до його творчості зріс у США; газети публікували статті про Endtroducing, і DJ Shadow отримував по кілька телефонних дзвінків на день, чого було достатньо, щоб переконати його найняти менеджера.[36] Врешті-решт Endtroducing увійшов до чарту Billboard Heatseekers Albums і посів 37 місце у списку у квітні 1997 року.[48]

Відгуки критиків

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 5/5 зірок[49]
Alternative Press 5/5[50]
Christgau's Consumer Guide A+[51]
Entertainment Weekly A−[52]
The Guardian 5/5 зірок[53]
NME 8/10[54]
Pitchfork 10/10[55]
Rolling Stone 4/5 зірок[56]
The Rolling Stone Album Guide 5/5 зірок[57]
Spin 9/10[58]

Endtroducing отримав схвальні відгуки критиків.[5] Alternative Press назвав альбом «незаперечним хіп-хоп шедевром», який демонструє, що «DJ Shadow пам'ятає, що семплінг — це мистецтво»,[50] а рецензент Q Мартін Астон описав його як «кінематографічно широкий спектр, настільки вправно нашарований, що аргумент про те, що семплінг — це крадіжка, відпадає сам по собі».[59] Девід Беннун з The Guardian назвав цей альбом «не тільки одним з найсміливіших і найоригінальніших альбомів останнього часу, але й одним з найпрекрасніших»,[53] а в Melody Maker він написав: «Я, зізнаюся, абсолютно збентежений цим альбомом. Я чую багато хороших записів, але дуже мало неможливих… Вам потрібен цей запис. Без нього ви неповноцінні.»[60] Роберт Крістгау прокоментував у Playboy, що Endtroducing складається «не стільки з пісень, скільки з композицій»,[61] а також стверджував, що хоча слухачі, незнайомі з музичним стилем альбому, не знайдуть його треки настільки потужними, «вони настільки багаті та еклектичні, і розкручені з таким відчуттям потоку, що цей альбом створює таку переконливу звукову реальність, про яку інші британські техно-експериментатори можуть тільки фантазувати.»[62] Автор і рок-критик Грейл Маркус написав блискучу рецензію на альбом в Artforum, де назвав його «абсолютно сучасним — тобто ембієнтно-мрійливим і техно-абстрактним» і «досить блискучим у всьому».[63]

Критик Entertainment Weekly Джон Відерхорн порівняв Endtroducing з «сюрреалістичним саундтреком до фільму, в якому джаз, класика та фрагменти джанглу майстерно поєднані з трюками на вертушці та уривками діалогів» і сказав, що він «переносить хіп-хоп у наступний вимір».[52] Тоні Грін з JazzTimes похвалив «безпомилковий слух DJ Shadow на мотиви та текстури»,[64] а Саймон Вільямс з NME назвав його «водночас хитромудрим і геніально-наївним, який поєднує в собі драматичне та шалене, що призводить до його власної солодкої розв'язки»."[54] Сіа Мішель зі Spin сказала, що альбом «практично занурює вас у свою симфонічну фантазію, історію дорослішання 24-річного мрійника на двоярусному ліжку».[21] Журналіст Rolling Stone Джейсон Файн виявив, що хоча Endtroducing час від часу впадає у менш цікаву «похмуру атмосферу», «навіть у найспокійніші моменти альбому його рятує вірність Shadow жорстким бітам хіп-хопу».[56]

Endtroducing з'явився у списках найкращих альбомів 1996 року за версією численних видань. Альбом очолив підсумкові списки Muzik та OOR,[65][66] і посів друге місце у Melody Maker.[67] Він посів четверте місце в опитуванні критиків The Village Voice у жанрі Pazz & Jop за 1996 рік.[68] Роберт Крістгау, автор опитування, назвав Endtroducing найкращим альбомом року.[69] Альбом також увійшов до десятки найкращих списків за підсумками року за версією The Face,[70] Los Angeles Times,[71] Mojo,[72] NME,[73] та Vox.[74]

Вплив

Endtroducing з'явився у списках найкращих альбомів критиків. Такі видання, як Pitchfork,[75] Q,[76] Rolling Stone,[77] Slant Magazine,[78] та Spin[79] включили його до своїх списків найкращих альбомів 1990-х років. Роберт Крістгау назвав його серед своїх 10 улюблених альбомів десятиліття.[80] NPR включили Endtroducing до списку 300 найважливіших американських записів XX століття,[81] а журнал Time у 2006 році назвав його одним із «100 альбомів усіх часів».[82] Він також увійшов до книги 1001 альбом, які ви повинні почути, перш ніж померти.[83] 2020 року Rolling Stone поставив Endtroducing на 329 місце у списку 500 найкращих альбомів усіх часів.[84]

Книга рекордів Гіннеса назвала Endtroducing першим альбомом, створеним повністю з семплів.[85] Редактор AllMusic Стівен Томас Ерлвайн назвав його «не тільки великим проривом для хіп-хопу та електроніки, але й для попмузики».[49] Він став рушійною силою у розвитку інструментальної хіп-хоп музики, надихнувши численних ді-джеїв та продюсерів на створення робіт, заснованих на семплах.[86] Тім Стеллох з PopMatters назвав його «еталоном» жанру.[87] Вілл Гермес у Spin назвав Endtroducing «найвищим досягненням трип-хопу»,[88] а Джефф Вайс з Los Angeles Times написав, що він визначив американський трип-хоп.[89] Музичний журналіст Трей Зенкер описав його як «шедевр пландерфоніки» в есе для Tidal,[90] а Терк Дітріх з американського дуету експериментальної музики Belong сказав, що це майже неперевершений шедевр семплоделії.[91] Endtroducing надихнув британський рок-гурт Radiohead відредагувати та зациклити барабани в альбомі OK Computer 1997 року.[92] Декілька артистів, які використовували семпли Endtroducing, включаючи Девіда Аксельрода та британський рок-гурт Nirvana, високо оцінили альбом.[93][94] DJ Shadow висловив здивування з приводу популярності альбому: «Після запису я завжди стикався з продюсерами світового класу, які говорили: 'Так, Endtroducing — який чудовий продюсерський твір'. Я зробив його на одному семплері у крихітній студії».[79]

Енді Батталья з The A.V. Club припустив, що вплив Endtroducing міг негативно вплинути на сам альбом, сказавши, що він «був частково розбавлений симфонічною культурою біт-колажу, яку він допоміг породити».[95] Визнання поклало великі надії на майбутні релізи DJ Shadow,[96] і він висловив своє незадоволення тим, що від нього очікують «повторення Endtroducing знову і знову».[97] Тим не менш, DJ Shadow уточнив, що розглядає альбом у позитивному світлі: «Люди завжди припускають, що існує цей тиск, і що Endtroducing — це якийсь 'альбатрос', а я, чесно кажучи, ніколи не відчував себе таким чином. Я думаю, що маю досить здорову повагу до історії музики і до того, як рідко можна знайти спільну мову з аудиторією. Якщо це завжди буде 'платівкою', то так тому і бути, це круто.»[98] До 26 квітня 2005 року Endtroducing було продано більше 290 000 копій тільки у США.[99]

Перевидання

Делюкс-видання Endtroducing вийшло 6 червня 2005 року.[16] Воно включає другий диск, Excessive Ephemera, до якого увійшли альтернативні дублі, демо, бі-сайти, ремікси і концертний трек, а також нові фотографії обкладинки і замітки про створення альбому.[99][100][101] Друге делюкс-видання, присвячене 20-річчю альбому, Endtrospective edition, вийшло 28 жовтня 2016 року, до нього увійшли Excessive Ephemera, альбом реміксів Endtroducing… Re-Emagined, а також додаткові фотографії та нотатки на обкладинці.[102][103] Ювілейне 25-те перевидання вийшло 24 вересня 2021 року. Перевидання було ремастеринговано на половинній швидкості в Abbey Road Studios з оригінального DAT-запису DJ Shadow.[104]

Трек-лист

  • Девіс
  • Джеремі Сторч
6:403.«The Number Song»Девіс4:404.«Changeling" / «Transmission 1»
  • Девіс
  • Пітер Бауманн
  • Крістофер Франке
  • Едгар Фрозе
7:515.«What Does Your Soul Look Like (Part 4)»
  • Девіс
  • Рей Сміт
5:086.UntitledДевіс0:247.«Stem/Long Stem» / «Transmission 2»
  • Девіс
  • Патрік Кемпбелл-Лайонс
  • Алекс Спіропулос
9:218.«Mutual Slump»
4:029.«Organ Donor»Девіс1:5710.«Why Hip Hop Sucks in '96»Девіс0:4311.«Midnight in a Perfect World»
  • Девіс
  • Baraka
  • Пекка Похйола
4:5712.«Napalm Brain/Scatter Brain»Девіс9:2313.«What Does Your Soul Look Like (Part 1 — Blue Sky Revisit)» / "Transmission 3»
  • Девіс
  • Джиммі Хіт
  • Шон Філліпс
7:2863:23

Семпли зазначені у примітках до альбому[34]

  • «Building Steam with a Grain of Salt» містить семпл з «I Feel a New Shadow», написаної і виконаної by Джеремі Сторчем.
  • «The Number Song» містить семпл з «Orion», виконаної гуртом Metallica.
  • «Changeling» / «Transmission 1» містить семпли з «Invisible Limits», написаної Пітером Бауманном, Крістофером Франке, Едгаром Фрозе і виконаної гуртом Tangerine Dream.
  • «What Does Your Soul Look Like (Part 4)» містить семпли з «The Vision», написаної Реєм Смітом і виконаної Flying Island.
  • «Stem/Long Stem» / «Transmission 2» містить семпли з «Love Suite», написаної Патріком Кемпбелл-Лайонсом, Алексом Спіропулосом і виконаної британським гуртом Nirvana.
  • «Mutual Slump» містить семпли з «Possibly Maybe», написаної Б'єрк Квюдмюндсдоуттір, Маріусом де Фрісом, Полом Гупером і виконаної Б'єрк.
  • «Midnight in a Perfect World» містить семпли з «Sower of Seeds», написаної і виконаної Baraka; і «The Madness Subsides», написаної і виконаної Пеккою Похйола.
  • «What Does Your Soul Look Like (Part 1 — Blue Sky Revisit)» / «Transmission 3» містить семпли з «The Voice of the Saxophone», написаної Джиммі Хітом і виконаної Heath Brothers; і «All Our Love», написаної і виконаної Шоном Філліпсом.


Персоналії

Продакшн

Дизайн

  • B Plus — фото
  • Барні Бенкхед — фото
  • Вілл Бенкхед — фото, дизайн рукава платівки
  • Бен Друрі — дизайн рукава платівки

Чарти

Тиженвыі чарти для Endtroducing…..
Чарт (1996—2019) Peak
position
Belgian Mid Price Albums (Ultratop Flanders)[105] 29
Нідерланди Нідерланди Dutch Albums (MegaCharts)[40] 75
European Top 100 Albums (Music & Media)[106] 54
Шотландія Шотландія Scottish Albums (OCC)[107] 27
Велика Британія Велика Британія UK Albums (OCC)[37] 17
UK Dance Albums (OCC)[108] 1
UK Independent Albums (OCC)[109] 3
Велика Британія Велика Британія UK R&B Albums (OCC)[110] 6
США США Top Heatseekers Albums (Billboard)[48] 37

Сертифікації

Certifications for Endtroducing.....
Регіон Сертифікація Продажі
Канада (Music Canada)[111] Золотий 50 000^
Велика Британія (BPI)[39] Платиновий 300 000double-dagger

^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях
double-daggerпродажі+прослуховування, що базуються лише на сертифікаціях

Примітки

  1. ↑ Krinsky, David (24 травня 2002). DJ Shadow Goes Public. Rolling Stone. New York. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 19 серпня 2024.
  2. ↑ а б Rule, Greg (October 1997). DJ Shadow + Akai MPC = History. Keyboard. Т. 23, № 10. New York. с. 51—60. Архів оригіналу за 23 лютого 2013. Процитовано 19 серпня 2024.
  3. ↑ Inoue, Todd (May 23–29, 2002). Made in the Shade. Metro. San Jose. Архів оригіналу за 30 січня 2011. Процитовано 19 серпня 2024.
  4. ↑ Taylor, 2004, с. 87.
  5. ↑ а б Cooper, Sean. DJ Shadow. AllMusic. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 19 серпня 2024.
  6. ↑ Wilder, 2005, с. 66.
  7. ↑ Muggs, Joe (12 червня 2013). Mo' Wax after 21 years: James Lavelle goes for a trip-hop down memory lane. The Guardian. London. Процитовано 19 серпня 2024.
  8. ↑ Matos, Michaelangelo (25 серпня 2011). Genre busting: the origin of music categories. The Guardian. London. Процитовано 19 серпня 2024.
  9. ↑ Pemberton, Andy (June 1994). Trip Hop. Mixmag. Т. 1, № 37. London. Архів оригіналу за 11 квітня 2013. Процитовано 19 серпня 2024.
  10. ↑ а б в Mlynar, Phillip (8 вересня 2011). DJ Shadow Reviews His Own Discography. SF Weekly. San Francisco. Процитовано 19 серпня 2024.
  11. ↑ Wilder, 2005, с. 99.
  12. ↑ Fader, Lainna (27 вересня 2012). Rewind: DJ Shadow. XLR8R. San Francisco. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 19 серпня 2024.
  13. ↑ Gaskin, Sam (18 жовтня 2011). DJ Shadow interview. Time Out Shanghai. Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 19 серпня 2024.
  14. ↑ Micallef, Ken (July 1–7, 2005). Re-Endtroducing . . . The Boston Phoenix. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 19 серпня 2024.
  15. ↑ Wilder, 2005, с. 86.
  16. ↑ а б в г д е ж и O'Neil, Tim (9 червня 2005). DJ Shadow: Endtroducing... [Deluxe Edition]. PopMatters. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 25 березня 2013.
  17. ↑ а б Katz, 2012, с. 196—198.
  18. ↑ Raz, Guy (17 листопада 2012). DJ Shadow On Sampling As A 'Collage Of Mistakes'. NPR. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 16 березня 2013.
  19. ↑ а б Fisher, Tyler (30 червня 2006). DJ Shadow – Endtroducing... Sputnikmusic. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 19 серпня 2024.
  20. ↑ Wolk, Douglas (March 1997). DJ Shadow: Endtroducing... CMJ New Music Monthly. № 43. New York. с. 23. Процитовано 19 серпня 2024.
  21. ↑ а б Michel, Sia (January 1997). DJ Shadow: Endtroducing... Spin. Т. 12, № 10. New York. с. 81. Процитовано 22 березня 2013.
  22. ↑ Pappademas, Alex (20 вересня 1999). Hipocalypse Now. The Boston Phoenix. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 19 серпня 2024.
  23. ↑ а б Richardson, Mark (1 серпня 2005). DJ Shadow – Endtroducing Deluxe Edition. Paste. Decatur. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 19 серпня 2024.
  24. ↑ Christgau, 1998, с. 428.
  25. ↑ Bush, John. Stem/Long Stem/Transmission 2 – DJ Shadow. AllMusic. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 25 березня 2013.
  26. ↑ Hirway, Hrishikesh (8 грудня 2016). DJ Shadow. Song Exploder (Подкаст). Процитовано 29 травня 2021.
  27. ↑ Breihan, Tom (8 грудня 2016). Hear DJ Shadow Break Down 'Mutual Slump' On Song Exploder. Stereogum. Процитовано 19 серпня 2024.
  28. ↑ а б Vaziri, Aidin (July–August 2006). Instrumental Growth. Urb. № 138. West Hollywood. с. 99.
  29. ↑ The Top 200 Tracks of the 1990s: 20–01. Pitchfork. 3 вересня 2010. с. 1. Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 19 серпня 2024.
  30. ↑ Shaw, Anthony (1 лютого 2009). Remembering Pekka Pohjola. All About Jazz. Процитовано 19 серпня 2024.
  31. ↑ Patrin, Nate (9 жовтня 2006). David Axelrod: The Edge: David Axelrod at Capitol Records 1966–1970 (Capitol Jazz). Seattle Weekly. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 1 травня 2013.
  32. ↑ Terich, Jeff; Blyweiss, Adam; Braunstein, Ben (21 липня 2016). 10 Essential Plunderphonics Tracks. Treble. Процитовано 19 серпня 2024.
  33. ↑ Thill, Scott (8 серпня 2002). DJ Shadow: The Private Press. PopMatters. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 19 серпня 2024.
  34. ↑ а б в (2016) Album notes for Endtroducing...... UMC.
  35. ↑ а б Mendelsohn, Jason; Klinger, Eric (27 липня 2012). Counterbalance No. 91: DJ Shadow's 'Endtroducing...'. PopMatters. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 22 серпня 2024.
  36. ↑ а б в г Wilder, 2005, с. 96.
  37. ↑ а б «Official Albums Chart Top 100». (англійською) Official Charts Company.
  38. ↑ а б в г DJ Shadow. Official Charts Company. Процитовано 22 серпня 2024.
  39. ↑ а б British album certifications – DJ Shadow – Endtroducing (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI). Процитовано 23 серпня 2024.
  40. ↑ а б «DJ Shadow — Endtroducing» (нідерландською). Dutchcharts.nl. Hung Medien.
  41. ↑ New Releases: Singles (PDF). Music Week. London. 31 серпня 1996. с. 31. Процитовано 22 серпня 2024.
  42. ↑ Out of the Shadows. Billboard. Т. 108, № 47. New York. 23 листопада 1996. с. 21. Процитовано 22 серпня 2024.
  43. ↑ New Releases: Singles (PDF). Music Week. London. 26 жовтня 1996. с. 29. Процитовано 22 серпня 2024.
  44. ↑ The Irish Charts – Search Results – Stem. Irish Singles Chart. Процитовано 22 серпня 2024.
  45. ↑ New Releases 12 January 1998 – 18 January 1998: All. Juno Records. Архів оригіналу за 27 вересня 2004. Процитовано 22 серпня 2024.
  46. ↑ New Releases 23 February 1998 – 1 March 1998: All. Juno Records. Архів оригіналу за 27 вересня 2004. Процитовано 22 серпня 2024.
  47. ↑ Tuffrey, Laurie (23 жовтня 2012). DJ Shadow's Reconstructed: An Oral History. The Quietus. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 22 серпня 2024.
  48. ↑ а б «DJ Shadow Album & Song Chart History» Billboard Top Heatseekers Albums for DJ Shadow. Prometheus Global Media.
  49. ↑ а б Erlewine, Stephen Thomas. Endtroducing..... – DJ Shadow. AllMusic. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 17 березня 2013.
  50. ↑ а б DJ Shadow: Endtroducing... Alternative Press. № 105. Cleveland. April 1997. с. 70.
  51. ↑ Christgau, 2000, с. 83.
  52. ↑ а б Wiederhorn, Jon (29 листопада 1996). Music Review: 'Endtroducing ... '. Entertainment Weekly. № 355. New York. с. 92. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 22 серпня 2024.
  53. ↑ а б Bennun, David (13 вересня 1996). The hippest hop ever. The Guardian. London. "Friday Review" section, p. 18. Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 22 серпня 2024.
  54. ↑ а б Williams, Simon (14 вересня 1996). Gloaming Instinct. NME. London. Архів оригіналу за 17 серпня 2000. Процитовано 22 серпня 2024.
  55. ↑ Dahlen, Chris (9 червня 2005). DJ Shadow: Endtroducing... [Deluxe Edition]. Pitchfork. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 17 січня 2017.
  56. ↑ а б Fine, Jason (23 січня 1997). Ghosts in the machine. Rolling Stone. № 752. New York. с. 62—63. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 22 серпня 2024.
  57. ↑ Sheffield, 2004, с. 247–248.
  58. ↑ Michel, Sia (January 1997). DJ Shadow: Endtroducing... Spin. Т. 12, № 10. New York. с. 81. Процитовано 22 серпня 2024.
  59. ↑ Aston, Martin (November 1996). DJ Shadow: Endtroducing... Q. № 122. London. с. 120.
  60. ↑ Bennun, David (14 вересня 1996). Tricks of the Shade. Melody Maker. London. с. 49.
  61. ↑ Christgau, Robert (February 1997). Techno. Playboy. Т. 44, № 2. Chicago. с. 16.
  62. ↑ Christgau, Robert. DJ Shadow: Endtroducing . . . DJ Shadow / Tricky: Pre-Millennium Tension. robertchristgau.com. Процитовано 23 серпня 2024.
  63. ↑ Marcus, Greil (February 1997). Real Life Rock: Greil Marcus' Top Ten. Artforum. Т. 35, № 6. New York. Архів оригіналу за 8 березня 2013. Процитовано 23 серпня 2024.
  64. ↑ Green, Tony (April 1997). DJ Shadow: Endtroducing. JazzTimes. Т. 27, № 3. Quincy. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 2024=08-23.
  65. ↑ Albums of the Year. Muzik. № 20. London. January 1997. с. 64—65.
  66. ↑ Jaarlijst OOR 1996. OOR (нід.). Amsterdam. 14 грудня 1996.
  67. ↑ Albums of the Year. Melody Maker. London. December 21–28, 1996. с. 66—67.
  68. ↑ The 1996 Pazz & Jop Critics Poll. The Village Voice. New York. 25 лютого 1997. Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 23 серпня 2024.
  69. ↑ Christgau, Robert (25 лютого 1997). Pazz & Jop 1996: Dean's List. The Village Voice. New York. Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 23 серпня 2024.
  70. ↑ Review of the Year. The Face. Т. 2, № 100. London. January 1997. с. 158—178.
  71. ↑ Hilburn, Robert (29 грудня 1996). The Future Beckons. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 14 квітня 2014. Процитовано 22 квітня 2013.
  72. ↑ Albums of the Year 1996. Mojo. № 38. London. January 1997.
  73. ↑ Hail Merry! NME Writers' Top 50 LPs. NME. London. December 21–28, 1996. с. 66—67. Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 23 серпня 2024.
  74. ↑ Willmott, Ben (January 1997). The Fifty Best Albums of 1996 – DJ Shadow: Endtroducing... Vox. № 75. London. с. 95.
  75. ↑ Top 100 Albums of the 1990s. Pitchfork. 17 листопада 2003. с. 10. Архів оригіналу за 22 червня 2009. Процитовано 23 серпня 2024.
  76. ↑ 90 Best Albums of the 1990s – DJ Shadow: Endtroducing... Q. № 159. London. December 1999. с. 90.
  77. ↑ "100 Best Albums of the '90s", 2010, с. 282—297.
  78. ↑ The 100 Best Albums of the 1990s. Slant Magazine. 14 лютого 2011. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 23 серпня 2024.
  79. ↑ а б Dolan, Jon (September 1999). The 90 Greatest Albums of the '90s – DJ Shadow: Endtroducing... Spin. Т. 15, № 9. New York. с. 126. Процитовано 23 серпня 2024.
  80. ↑ Christgau, Robert (19 травня 2021). Xgau Sez: May, 2021. And It Don't Stop. Substack. Процитовано 23 серпня 2024.
  81. ↑ The NPR 300. NPR. Процитовано 23 серпня 2024.
  82. ↑ Tyrangiel, Josh (2 листопада 2006). Endtroducing…. Time. New York. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 23 серпня 2024.
  83. ↑ Reece, 2006, с. 779.
  84. ↑ The 500 Greatest Albums of All Time. Rolling Stone. New York. 22 вересня 2020. Процитовано 23 серпня 2024.
  85. ↑ First album made completely from samples. Guinness World Records. Архів оригіналу за 7 серпня 2013. Процитовано 23 серпня 2024.
  86. ↑ Sullivan, James (30 березня 2012). DJ Shadow's influence looms large. The Boston Globe. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 23 серпня 2024.
  87. ↑ Stelloh, Tim (9 липня 2004). Instrumental What!?? MC-Less Hip-Hop and the Square One Dilemma. PopMatters. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 23 серпня 2024.
  88. ↑ Hermes, Will (March 2003). Ixnay on the Iptray-Ophay. Spin. Т. 19, № 3. New York. с. 118. Процитовано 23 серпня 2024.
  89. ↑ Weiss, Jeff (13 вересня 2010). DJ Shadow debuts two new tracks. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 23 серпня 2024.
  90. ↑ Zenker, Trey (2 червня 2016). Rewind: Since I Left You By The Avalanches. Tidal. Процитовано 23 серпня 2024.
  91. ↑ Dietrich, Turk (25 березня 2011). Primer: Belong On … Essential Electronic Records From the '90s (That Weren't Released On Warp). Self-Titled. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 23 серпня 2024.
  92. ↑ Randall, Mac (April 1998). The Golden Age of Radiohead. Guitar World. Т. 18, № 4. New York. Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 23 серпня 2024.
  93. ↑ Hermes, Will (July 2002). The Shadow Knows. Spin. Т. 18, № 7. New York. с. 98. Процитовано 23 серпня 2024.
  94. ↑ Brewster, Bill (7 липня 2005). Interviews: DJ Shadow. DJhistory.com. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 31 березня 2013.
  95. ↑ Battaglia, Andy (11 червня 2002). DJ Shadow: The Private Press. The A.V. Club. Архів оригіналу за 11 листопада 2011. Процитовано 23 серпня 2024.
  96. ↑ Levy, Doug (3 червня 2002). Beat Master. CMJ New Music Report. Т. 71, № 10. New York. с. 10—11. Процитовано 23 серпня 2024.
  97. ↑ Lanier, April (17 листопада 2011). Re-Endtroducing: Exclusive DJ Shadow Interview. Okayplayer. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 23 серпня 2024.
  98. ↑ Steele, Heather (12 липня 2011). DJ Shadow: Interview. Gigwise. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 23 серпня 2024.
  99. ↑ а б DJ Shadow Expands 'Endtroducing'. Billboard. New York. 26 квітня 2005. Процитовано 23 серпня 2024.
  100. ↑ Erlewine, Stephen Thomas. Endtroducing..... [Deluxe Edition] – DJ Shadow. AllMusic. Процитовано 23 серпня 2024.
  101. ↑ Macdonald, Cameron (17 липня 2005). DJ Shadow: Endtroducing – Deluxe Edition. XLR8R. San Francisco. Процитовано 23 серпня 2024.
  102. ↑ DJ Shadow Announces Endtroducing 20th Anniversary Endtrospective Edition (Пресреліз). PR Newswire. 16 вересня 2016. Процитовано 23 серпня 2024.
  103. ↑ Pearce, Sheldon (16 вересня 2016). DJ Shadow Announces 20th Anniversary Endtroducing... Reissue, Shares Clams Casino Remix of 'Stem / Long Stem': Listen. Pitchfork. Процитовано 23 серпня 2024.
  104. ↑ Lavin, Will (4 вересня 2021). DJ Shadow announces 25th anniversary reissue of 'Endtroducing'. NME. London. Процитовано 23 серпня 2024.
  105. ↑ Mid Price (нід.). Hung Medien. 10 вересня 2016. Процитовано 18 липня 2021.
  106. ↑ European Top 100 Albums (PDF). Music & Media. Т. 13, № 40. London. 5 жовтня 1996. с. 17. Процитовано 30 травня 2021.
  107. ↑ «19960922 Top 40 Scottish Albums Archive | Official Charts» (англійською). UK Albums Chart. The Official Charts Company.
  108. ↑ Dance Albums (PDF). Music Week. London. 28 вересня 1996. с. 33. Процитовано 29 травня 2021.
  109. ↑ Independent Albums (PDF). Music Week. London. 5 жовтня 1996. с. 24. Процитовано 29 травня 2021.
  110. ↑ «20190621 Top 40 R&B Albums Archive | Official Charts» (англійською). UK Albums Chart. The Official Charts Company.
  111. ↑ Canadian album certifications – DJ Shadow – Endtroducing. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA). Процитовано 23 серпня 2024.

Бібліографія

  • 100 Best Albums of the '90s. The '90s: The Inside Stories from the Decade That Rocked. Harper Design. 2010. ISBN 978-0-06-177920-6. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 19 серпня 2024.
  • Christgau, Robert (1998). Art-Rock You Can Dance To: DJ Shadow. Grown Up All Wrong: 75 Great Rock and Pop Artists from Vaudeville to Techno. Harvard University Press. ISBN 0-674-44318-7.
  • Christgau, Robert (2000). DJ Shadow: Endtroducing... DJ Shadow. Christgau's Consumer Guide: Albums of the '90s. St. Martin's Griffin. ISBN 0-312-24560-2.
  • Katz, Mark (2012). Groove Music: The Art and Culture of the Hip-Hop DJ. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-533111-0.
  • Reece, Craig (2006). DJ Shadow: Endtroducing.... У Dimery, Robert (ред.). 1001 Albums You Must Hear Before You Die. Universe Publishing. ISBN 978-0-7893-1371-3.
  • Sheffield, Rob (2004). DJ Shadow. У Brackett, Nathan; Hoard, Christian (ред.). The New Rolling Stone Album Guide (вид. 4th). Simon & Schuster. ISBN 0-7432-0169-8.
  • Taylor, Steve (2004). DJ Shadow. The A to X of Alternative Music. Continuum International Publishing Group. ISBN 0-8264-7396-2.
  • Wilder, Eliot (2005). Endtroducing... 33⅓. Bloomsbury Publishing. ISBN 978-0-8264-1682-7.