Nieuport-Delage NiD 29

Nieuport-Delage NiD 29
Призначення:винищувач
Перший політ:1918
На озброєнні у: Повітряні сили Франції
Імперська армія Японії
Corpo Aeronautico Militare
Розробник:Nieuport[1]
Виробник:Франція Nieuport
Всього збудовано:1571
Екіпаж:1 особа
Максимальна швидкість (МШ):235 км/год
Дальність польоту:580 км
Практична стеля:8500 м
Довжина:6,49 м
Висота:2,56 м
Розмах крила:9,7 м
Площа крила:26,7 м²
Порожній:760 кг
Споряджений:1150 кг
Двигуни:1 × Hispano-Suiza 8F
Тяга (потужність):1 × 300 к.с.
Кулеметне озброєння:2 × 7.7 мм кулемети
Nieuport-Delage NiD 29 у Вікісховищі

Ньєпор-Делаж NiD 29 (фр. Nieuport-Delage NiD 29) — французький одномісний біплан-винищувач (французька категоризація C.I[Вин. 1]) розроблений авіакомпанією Nieuport для Повітряних сил Франції.

Розробка і дизайн

NiD.29 вид збоку.

Прототип NiD.29 був біпланом з крилами одної довжини з елеронами на обидвох крилах, фіксованим шасі та одномісною відкритою кабіною. В липні 1918 році його було продемонстровано Повітряній службі Французької армії і 21 серпня армія замовила виготовлення передсерійної партії. Оснащений рядним двигуном Hispano-Suiza 8Fb прототип відповідав всім вимогам армії окрім максимальної висоти, тому на другому прототипі та серійних літаках було збільшено розмах крил. Крім цього серійні літаки не мали елерона на верхньому крилі, але площа нижніх була збільшена.

Серійне виробництво почалось в 1920 році, а перші масові надходження в Повітряні сили Франції почались в 1922 році, отримавши гарні відгуки від пілотів, хоча літак мав схильність до входу в штопор. Франція замовила 250 літаків, які були побудовані на заводах Nieuport і заводах інших компаній. Окрім Франції, літак також продавали на експорт і виготовляли за ліцензією. 175 літаків отримала Regia Aeronautica, з них 95 було побудовано компанією Macchi і свою власну назву Macchi-Nieuport 29, а ще 80 побудували Caproni. 108 літаків були куплено Бельгією (87 побудованих за ліцензією SABCA), 30 замовила Іспанія, ще дев'ять замовила Швеція позначивши їх J 2. Японська компанія Nakajima викупила ліцензію на виробництво і виготовила 608 літаків для Імперської армії Японії під позначенням Ko-4.

Варіанти NiD.29 також розроблялись для перегонів, і загалом літак побив вісім різних рекордів швидкостей і виграв трофей Гордона Бенета в 1920 році, а також випробування Coupe Deutsch de la Meurthe в 1922 році.[2]

Історія використання

Три NiD.29 були модифіковані капітаном резерву Джозефом Саді-Лекоін в листопаді 1925 року для перенесення шести 10 кг бомб. Модифіковані літаки здійснили 70 вильотів проти повстанців в Марокко.[3] Іспанські літаки використовувались для схожих задач в Північній Африці.

Модифікації

Гідроплан NiD.29G модифікований для участі в Гран-прі Монако.
Перегоновий NiD.29V.
Nieuport Ni.29
Прототип з двигуном Hispano-Suiza 8Fb потужністю 320 к.с.
NiD.29 °C.1
Серійний літак з двигуном Hispano-Suiza 8Fb
NiD.29 B.1
Модифікований варіант для перенесення шести 10 кг бомб.
NiD.29bis
Прототип з зменшеною площею крил
NiD.29G
Прототипи з радіальним двигуном Gnome Monosoupape 9N, пізніше два були конвертовані з використанням двигуна Hispano і оснащені поплавками для участі в Гран-прі Монако в 1923.
NiD.29M
Прототип для флоту на базі 29G але з двигуном Le Rhone 9R потужністю 180 к.с. Пізніше конвертувався в варіант 32Rh.
NiD.29D
Експерементальний варіант з двигуном з нагнітачем для побиття рекордів висоти, досяг висоти 7000 метрів.
NiD.29 ET.1
Навчальний варіант з двигуном Hispano-Suiza 8Ab потужністю 180 к.с. і синхронізованим з гвинтом кулеметом Vickers. Побудовано 3 варіанти.
NiD.29 SHV
Гідроплан створений для участі в Кубці Шнейдера в 1919 році з зменшеним крилом. Два літаки були побудовані, але в перегонах участі вони не взяли.
NiD.29V
Швидкісний літак з зменшеною масою і крилом (розмах крил становив тільки 6 м.) розроблений в 1919 році. Три побудовано.
NiD.29Vbis
Прототип з закритою кабіною, для покращення огляду по обидві сторони були додані два каплеподібні вікна. 12 грудня 1920 року Джозеф Саді-Лекоін на NiD.29Vbis поставив світовий рекорд швидкості досягнувши 313 км/год. Літак був втрачений після аварії під час посадки в 1921 році.
NiD.32Rh
Модифікований для палубного використання варіант з радіальним двигуном Le Rhone. Десять побудовано.
NiD.33 E.2
Двомісний навчальний літак. Також використовувався в Японії.
NiD.40 °C.1
Висотний варіант з нагнітачем
NiD.40R
Модифікація NiD.40 °C.1 з подовженими крилами і зміненим хвостом для побиття рекордів на висоті. Пізніше оснащувався поплавками.
Nakajima 甲 4 (Ko 4)
Побудований за ліцензією в Японії NiD.29. Побудовано 608 літаків.

Оператори

Аргентина Аргентина
Бельгія Бельгія
  • Повітряні сили Бельгії використовували 108 NiD.29 з яких 88 було побудовано в Бельгії компанією SABCA з 1922 року. В 1927—1931 роках їх замінили на Avia BH-21 та Fairey Firefly II.[5]
Франція Франція
Королівство Італія
  • Corpo Aeronautico Militare мали на озброєнні 175 літаків побудованих компаніями Macchi та Caproni з 1924 по 1931 року.[7] Вони стояли на озброєнні 76-ї, 84-ї, 91-ї ескадриль 7-ї группо, 70-ї, 74-ї та 75-ї ескадриль 23-ї группо, а також 92-ї ескадрильї 8-ї группо.[7]
Японія Японія
Іспанія Іспанія
Швеція Швеція
  • Повітряні сили Швеції використовували 10 NiD.29, які позначались Jaktflygplan 2 (Винищувач тип 2), з 1925 року 3-ім та 5-им крилами.[10]
Таїланд Сіам
  • Повітряні сили Таїланду використовували 52 літаки під позначенням บ.ข.๔ (B.Kh4 — винищувач тип 4) з 1923, з них 40 були побудовані в Сіамі.[11]
 Республіка Китай
  • Кліка в Гуансі використовувала 12 «Ko-4» куплених в Японії в 1935.[12]
  • Сили в Маньчжурі купили 4 «Ko-4» в японської місії в 1931 році.[12]
Маньчжурська держава
Повітряні сили Маньчжуко при заснуванні в 1937 році отримали один маньчжурський «Ko-4».[13][12]

Джерела

  • Andersson, Lennart. A History of Chinese Aviation: Encyclopedia of Aircraft and Aviation in China until 1949. Taipei, Taiwan: AHS of ROC, 2008. ISBN 978-957-28533-3-7.
  • Taylor, John W. R. and Jean Alexander. Combat Aircraft of the World. New York: G.P. Putnam's Sons, 1969. ISBN 0-71810-564-8.
  • Taylor, Michael J. H. Jane's Encyclopedia of Aviation. London: Studio Editions, 1989. ISBN 0-517-69186-8.
  • Jose Fernandez. Nieuport-Delage Ni-D 29 & Ni-D 62 Family. — Poland : Wydawnictwo Stratus, 2011. — (French Wings 2) — ISBN 978-8361421214.
  • Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)

Виноски

  1. ↑ C - Chasseur (винищувач французькою), I - кількість місць

Примітки

  1. ↑ Angelucci E. Rand McNally Encyclopedia of Military Aircraft: 1914 to the Present — Gallery Books, Crescent Books, 1991. — С. 42.
    d:Track:Q15054593d:Track:Q15054644d:Track:Q15058168d:Track:Q15058169
  2. ↑ Taylor and Alexander 1969, pp. 116—117.
  3. ↑ Beauchamp, Gerry. «A Short History of French Fighter Airplanes, 1918—1934.» Skyways, July 1998.
  4. ↑ Fernandez, 2011 p.29
  5. ↑ Fernandez, 2011 p.18
  6. ↑ Fernandez, 2011 pp.3-17
  7. ↑ а б Fernandez, 2011 p.22
  8. ↑ Fernandez, 2011 p.34
  9. ↑ Fernandez, 2011 p.26
  10. ↑ Fernandez, 2011 p.30
  11. ↑ Fernandez, 2011 p.40
  12. ↑ а б в Fernandez, 2011 p.39
  13. ↑ Andersson 2008, p. 172.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nieuport-Delage NiD 29

П:  Франція П:  Авіація П:  Війна П:  Військова техніка