Russia

Мапа Герарда Меркатора «Russia cum Confinijs» 1595 року. «Russia» одночасно виступає назвою як Московського царства, так і Руського воєводства.

Russia (лат. Rvssiae, Rusie, Russie) — екзонім східнослов'янських територій Русі в історичних джерелах.

Першопочатково вживаний виключно в латинських джерелах, пізніше був запозичений іншими мовами зокрема англійською. Після анексії земель Білої Русі (лат. Alba Russia) та ліквідації Руського воєводства, відомого в тому числі як Червона Русь (лат. Russia Rubra), в кінці XVIII ст. остаточно закріпився за східними землями підконтрольними Російській імперії, а в історіографічній літературі дотичої західних земель був витіснений його синонімом — Ruthenia.

Історія

Документована номенклатура назв руських земель в західних документах бере свій початок з документів папської канцелярії з кінця XI ст., коли для позначення земель почали використовувати екзонім Russia, а для позначення її мешканців-русинів Rutheni. Назва на руських землях почала поширюватись в часи Галицько-Волинського князівства, зокрема на князівській печатці в форматі лат. Regnum Russiæ[1] / Rusie[2].

Галерея

Гравюри

  • Панорама Гоґенберґа. «Леополіс Русі Південної місто головний ринок товарів східних найславніше» (LEOPOLIS Russiae Australis Urbs primaria emporium mercium Orientalium celeberrimum)
    Панорама Гоґенберґа. «Леополіс Русі Південної місто головний ринок товарів східних найславніше» (LEOPOLIS Russiae Australis Urbs primaria emporium mercium Orientalium celeberrimum)
  • «Перемишль відоме руське місто» (Premislia celebris Rvssiae civitas; атласу Г.Брауна, 1617)
    «Перемишль відоме руське місто» (Premislia celebris Rvssiae civitas; атласу Г.Брауна, 1617)
  • Теодор Раковецький. Процесія з чудотворним образом під час урочистостей з нагоди коронації ікони Холмської Богородиці, 1780 рік.
    Теодор Раковецький. Процесія з чудотворним образом під час урочистостей з нагоди коронації ікони Холмської Богородиці, 1780 рік.

Печатки

Примітки

  1. XXXI [Архівовано 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis[hu]. Tomi IX. Volvmen 4. Ab Anno Christi 1367—1374. Budae, 1834. — 1004 S.
  2. Regnum Rusie, S. 263, «C. XXVI. De alia divisione Scithie» (nach Paulinus Minorita, De mapa mundi (1320). Ms. Biblioteca Apostolica Vaticana lat. 1960 fol. 16v) / Anna Dorothee von den Brincken. «… ut describeretur universus orbis». Zur Universalkartographie des Mittelalters, S. 249—278 in: Albert Zimmermann (Hrsg.), Methoden in Wissenschaft und Kunst des Mittelalters [Архівовано 28 березня 2022 у Wayback Machine.] / Mediävistentagung, vom Thomas-Institut der Universität Köln veranstaltet im Jahre 1968 (Miscellanea Mediaevalia [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.], Tom 7), De Gruyter, Berlin, 1970. — 358 S.

Література

  • Яковенко, Наталя. Вибір імені versus вибір шляху (Назви української території між кінцем XVI — кінцем XVII ст. [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  • Наконечний, Євген. Украдене ім’я: Чому русини стали українцями. — Львів: ЛА «ПІРАМІДА», 2004. — 352 с. ISBN 966-7188-94-9
  • п
  • о
  • р
Русь
Держави
Регіони
Історичні
Колористичні
Історіографічні
Всеросійські
Етноніми
Всеросійські (БілорусиВеликорусиМалоруси) • Історичні (РусиниРусичі • Русь • Рутени) • Сучасні (Русини • Руснаки)
Терміни
Княжа доба • Русь (Russia • Ruthenia) • Україна-Русь

П:  Портал «Історія»